Анотація. Розглянуто задачу оптимізації структури посівних площ з урахуванням ризику втрат урожаю. Для її розв’язання запропоновано математичну модель, в основі якої лежить підхід, що використовується в теорії портфельної оптимізації. Його суть полягає у тому, щоб максимізувати середній очікуваний результат при обмеженнях на ризик втрат. Наведено аналіз оптимальних розв’язків цієї задачі, отриманих з використанням статистичних даних.

Ключові слова: ризик, посівні площі, врожай, математична модель, ефективність.