КіСА | Зміст

Том 55 >>> № 1 СІЧЕНЬ — ЛЮТИЙ 2019

УДК 519.217.2

І.В. Сергієнко, Б.О. Білецький, А.М. Гупал, M.A. Гупал

ОПТИМАЛЬНІ ЗАВАДОСТІЙКИ ГЕНЕТИЧНІ КОДИ

Анотація. На основі симетрії в ДНК побудовано оптимальні генетичні коди, завадостійкість яких відносно полярності амінокислот для мутацій у нуклеотидах значно вища, ніж у стандартного коду. Досліджено завадостійкість оптимальних симетричних та несиметричних кодів. На основі баз даних генетичних захворювань показано, що оптимальний код, для якого симетрія виконується у половині випадків, зберігає полярність амінокислот для мутацій першого та другого нуклеотидів у кодоні в порівнянні зі стандартним кодом .

Ключові слова: генетичний код, симетрія в ДНК, мутації в нуклеотидах, завадостійкість, амінокислота, кодон.

ПОВНИЙ ТЕКСТ

Сергиенко Иван Васильевич,
академик НАН Украины, доктор физ.-мат. наук, директор Института кибернетики им. В.М. Глушкова НАН Украины, Киев, ikcab806@gmail.com

Белецкий Борис Александрович,
кандидат физ.-мат. наук, старший научный сотрудник Института кибернетики им. В.М. Глушкова НАН Украины, Киев, borys.biletskyy@gmail.com

Гупал Анатолий Михайлович,
чл.-кор. НАН Украины, доктор физ.-мат. наук, заведующий отделом Института кибернетики им. В.М. Глушкова НАН Украины, Киев, gupalanatol@gmail.com

Гупал Никита Анатольевич,
кандидат физ.-мат. наук, научный сотрудник Института кибернетики им. В.М. Глушкова НАН Украины, Киев, kitgupal@gmail.com

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Сергиенко И.В., Гупал А.М., Островский А.В. Устойчивость генетического кода к точечным мутациям. Кибернетика и системный аналіз. 2014. Т. 50, № 5. С. 17–24.

Гупал А.М., Сергиенко И.В. Симметрия в ДНК. Методы распознавания дискретных последовательностей. Киев: Наук. думка, 2016. 228 с.

Ичас М. Биологический код. Москва: Мир, 1971. 352 с.

Медников Б.М. Аксиомы биологии. Москва: Знание, 1982. 136 с.

Гупал А.М., Гупал Н.А., Островский А.В. Симметрия и свойства записи генетической информации в ДНК. Проблемы управления и информатики. 2011. № 3. С. 88–94.

Ленинджер А. Основы биохимии: в 3-х т. Т. 3. Москва: Мир, 1985. 320 с.

Браун Т.А. Геномы. Москва; Ижевск: Ин-т компьютерных исследований, 2011. 922 с.